Мислення

Мислення

Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних , суттєвих властивостей об’єктів та явищ дійсності, відображення  взаємозв’язків та відношень, що існують між ними.

Мислення починається з проблемної ситуацїї, для виходу з якої  індивід повінен знайти і застосувати  нові для себе знання чи дії . Вона включає в себе невідоме (шукане ), пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід.Однак з багатьох причин індивід,  оцінюючи ситуацію як проблемну,часто не шукає виходу з неї .Він вдається  до мислення тоді, коли проблемна ситуація   перетворюється на задачу- мету , яка дається в певних умовах і в якої можна  досягти за рахунок останніх. Інакше кажучи            задача-це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і  невідомого, зв’язки між якими слід віднайти. Пошук таких зв’язків,            тобто розв‘язування задачі і становить  процес мислення.

 Порівняно з відчуттями і сприйманнями це значно повніший образ свіеу, який несе в собі ступінь проникнення індивіда в сутність явища дійсності  з’ясування їх неявних властивостей. Усвоїх розвинених формах це раціональна пізнавальна діяльність, шляхом людина здобуває нові абстраговані від чуттєвих даних, знання ,будує  узагальнений образ світу, створює власну філософію, з рештою, здійснює акти творчості. Закономірності розвитку мислення, і психіки в цілому, висвітлює аналіз його філо-історіо- та онтогенезу. Протягом філогенезу,  воно надбудовується над стадіями елементарної сенсорної та перцептивної психіки і виконує функції інтелекту. На початкових етапах історіогенезу цей процес має вигляд первісного (міфологічного)мислення й слугує засобом пояснення життя   людини. Він  виникає під час практичних дій, за допомогою яких, людина реалізує стосунки з природою, започатковує шлях, яким людина прямує від чуттєвого до теоретичного пізнання дійсності .В онтогенезі мислення формується івидозмінюється в міру ускладнення життєвих зв’язків дитини зі світом.           

Ще мислення є здатністю людини відображати об’єктивну дійсні.сть у поняттях та судженняхю

Процес мислення характеризується  такими особливостями .

1. Процес мислення  становить складну  єдність. Мислення не пов’язане  з мовою,але виражене в мові .

Незважаючи на те, що в онтогенезі  відношення мислення і мовлення своєрідні і мінливі, неможливо вивчати ппроцес мислення вдитини  поза аналізом розвитку її мовлення .

2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.

І.П. Павлов визначаючислово, як особливий  сигнал дійсності, як спецефічний подразник, що має узагальнений характер, розкриває і його відношення до мислення,

Він писав про те, що мовні сигнали “є абстрагування від дійсності і припускають узагальнення, що й становить наше зайве спеціально людське, вище мислення, яке створює спочатку загально-людський емпіризм, а нарешті й науку-знаряддя вишого орієнтування людини в навколишньому світі і в собі  самій.

Зв’язки між предметами і явищами відбражаються звичайно у мовних формах, хоч деякі  зв’зки, наприклад  просторові і часові, людина може сприймати й безпосередньо.

3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається  процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне  запитання символізує цілко визначений тип зв’язку, розкриття якого в певномуконкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч покотився?”-потребує встановити зв’язок лише однієї категорїї відношень належності.Запитання: ” Куди  м’яч покотився?”- сигналізує також лише один тип зв’язку- напрям, місце Запитання:” Чому м’яч покотився ?-зумовлює пошуки причинних зв’язків.

Запитання- одна з найбільш доказових форм єдності мислення і мови. Запитання є сигнал, і він спричиняє відповідь- специфічну для людини орієнтувальну реакцію, пошукову розумову діяльність.

Мислення- це розв’язання певноъ задачі, сформцульованої в запитанні. Пошук відповіді на поставлене запитання надє процесу мислення спрямованого, організованого характеру.

4. мислення- стрижень будь-якої розумової діяльностілюдини.Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам.Пошукшляхів розв’язаннятвариниздійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення “приманки”, але не на націленість. Сформульована взапитанніпотреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер.Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла,розв’язавши поставлену задачу.

Оформлення задачі в запитанні є першим етапом розумового процесу, бо перш ніж розв’язувати задачу, треба розкрити категорію, в межах якої лежать шукані зв’язки. Знайдений розв’язок задачі- це розуміння, тобто встановлення нових знань, яких набула людина.

Звичайно,не тільки діти, а й дорослі і не завжди відразузнаходять правильний розв’язок поставленої задачі.

Список литературы

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.referaty.com.ua/

Дата добавления: 27.10.2003